На допомогу вихователю

           Значення самопідготовки

   Одне із найважливіших завдань у режимі роботи ГПД є виконання домашніх завдань (самопідготовка).

Самопідготовка — одна з форм організації навчального процесу в групі продовженого дня. Це обов’язкові щоденні заняття, на яких школярі самостійно виконують навчальні завдання в суворо відведений час під керівництвом педагога-вихователя.

     Мета самопідготовки: прищепити учням навички самоосвітньої роботи, яким у повсякденному житті надають величезного значення.

    Ця форма навчання, незважаючи на те, що її організують не в домашніх, а в шкільних умовах, має за мету формування самоосвітніх навичок та характеризується самостійними навчальними діями учнів.    Самостійна робота на цих заняттях передбачає вироблення навичок самоосвіти, самовиховання і сприяє всебічному розвитку особистості учня.

     Весь зміст роботи в години самопідготовки спрямований на всебічний розвиток і вдосконалення здобутих умінь самостійної роботи, формування навичок раціонального використання навчального часу.

                           

                    Завдання самопідготовки в ГПД

-  розширення меж навчальної роботи;

-  поглиблення змісту навчальних предметів;

-  одержання доступних умов для самостійного засвоєння знань, умінь і навичок;

 - закріплення й повторення вивченого матеріалу на уроках;

-  розвиток інтересу до навчання;

-  набуття школярами навичок самостійної роботи;

-  формування різноманітних навичок.

Навчальні функції самопідготовки

1.  Інформаційна функція полягає в організації школярів для якісного закріплення і повторення системи знань, отриманих на уроках. Її здійснюють за допомогою завдань, вправ, що вимагають від школярів самостійної індивідуальної роботи.

2.  Розвивальна функція виконує завдання всебічного розвитку інтересів учнів, їх потенціальних можливостей та пізнавальної діяльності. У процесі самопідготовки розвиваються увага, пам’ять, мислення, мовлення дітей; удосконалюються в цілому всі психічні процеси.

3.  Конструктивна функція сприяє формуванню у школярів навичок планування навчальної діяльності, розподілу та використанню своїх можливостей.

4. Комунікативна функція полягає у формуванні в учнів позитивного ставлення до знань ,як до досвіду попередніх поколінь.

5. Творча функція розкривається в такому підході до здобутих знань, коли за їх допомогою школярів виникає потреба у творчому самовираженні.

                 

Етапи проведення самопідготовки

І етап — організаційний. Під час нього створюються санітарно-гігієнічні умови для виконання домашніх завдань; учні готують необхідне навчальне приладдя; відбувається психологічне та емоційне налаштування на роботу; визначається час на виконання завдань.

    ІІ етап — підготовчий. Він передбачає: установлення зв’язку теми уроку та домашнього завдання; роз’яснення змісту домашнього завдання; інструктаж; повторення правил; виконання аналогічних вправ, прикладів. Це можна проводити як у традиційних формах вправ та завдань, так і в нестандартній формі дидактичної гри, подорожі, брейн- рингу тощо.

    ІІІ етап — самостійна робота учнів. Завданням вихователя на цьому етапі самопідготовки є здійснення диференційованого підходу до учнів залежно від рівня їх самостійності.

    ІV етап — це контроль за виконанням домашніх завдань. Він містить самоперевірку (самоконтроль — учні самостійно контролюють виконання кожного домашнього завдання) та взаємоперевірку (в парах); перевірку домашніх завдань учнями-консультантами та заключний контроль вихователя (фронтальний, індивідуально-колективний, вибірковий).

    V етап — підбиття підсумків самопідготовки, під час якого варто проаналізувати якість роботи кожного учня, групи учнів, відмітити старанних у роботі, кращі роботи учнів відібрати на виставку.

Рекомендації щодо організації й керівництва самопідготовкою

  Однією з основних формотворчих умов організації самопідготовки є те, щоб учням було цікаво та вони не були перевантажені.  Потрібно проводити  мікропаузи  реабілітаційного характеру:фізкультхвилинки, вправи для очей, рук, хребта, прослуховування запису із звуками природи, невеликі ігрові вправи,  перерви через кожні 25–30 хвилин роботи. Вихователь стежить за тим, щоб діти правильно сиділи, правильно тримали ручки, олівці, систематично провітрювали кабінет.

  Один з найважливіших обов’язків вихователя групи продовженого дня — учити дітей працювати, розвивати й удосконалювати навички самостійності в навчальній роботі. Важливо привчити учнів чітко й акуратно виконувати письмові завдання, навчити самостійно працювати з книжкою, переборювати труднощі й доводити розпочату справу до кінця, тримати в порядку навчальні посібники (підручники, зошити, письмове і графічне приладдя).

   Вихователь – активний учасник самопідготовки. Вихователь вчить своїх вихованців  як готуватися до виконання домашніх завдань, як організовувати своє робоче місце, як швидко знаходити в підручнику потрібну сторінку, заголовок.

    Тривалість самопідготовки визначена в часі залежно від віку учнів:

·                     2-й клас — 45 хв;

·                     3-й клас — 1 год 10 хв;

·                     4-й клас — 1 год 30 хв.

     Через кожні 20–25 хв самопідготовки потрібна  невелика перерва. За 10 хв до самопідготовки дітям дають час на неорганізований відпочинок за межами приміщення, де проводять заняття. У цей час класну кімнату провітрюють, у ній проводять вологе прибирання.

Виховні функції самопідготовки

1. Гігієнічна функція сприяє міцному засвоєнню навичок гігієни розумової праці. Завдяки цій функції у школярів виробляється стійка звичка працювати відповідно до гігієнічних вимог.

2. Мотиваційна функція формує в учнів у процесі систематичної самопідготовки потребу у навчальній діяльності, прагнення застосовувати отримані знання на практиці. Зрештою виникають інтерес до самоосвіти, позитивне ставлення до навчання.

3. Формувальна функція сприяє наполегливому і послідовному формуванню позитивних рис характеру, життєво важливих якостей особистості. Працьовитість, вольові прояви в досягненні мети, активність і багато інших якостей формуються в процесі самопідготовки, стають надбанням учня.

4. Організаційна функція проявляється найбільш яскраво у створенні ситуації, необхідної для виникнення робочої атмосфери, що спонукає до виконання домашніх завдань.

        

Дидактичні функції самопідготовки

1. Закріплення знань, умінь, отриманих на уроках.

2. Розширення, поглиблення начального матеріалу, опрацьованого в класі.

3. Формування вмінь і навичок самостійної навчальної діяльності.

4. Розвиток самостійності мислення, культури розумової праці учнів.

        

Самопідготовка як індивідуальна самостійна робота дитини повинна бути побудована диференційовано як за змістом і часом, так і за характером контактів учнів з вихователем. Підхід повинен забезпечувати постійну зміну характеру педагогічного керівництва: від спільної діяльності учнів і вихователя до діяльності, що цілком побудована на саморегуляції й самоконтролі, коли учень опанував основні прийоми навчальної діяльності. Навчити дітей правильно розподіляти час і роботу необхідно через те, що межі самопідготовки обмежені. Також учні повинні засвоїти, що чим більше завдань, тим значніше навантаження, викликане їх виконанням, тим ретельніше вони повинні ставитися до організації та планування своєї роботи на самопідготовці.

Роль вихователя в ефективній організації самопідготовки школярів

    Сучасним вихователем слід створити сприятливі умови для занять; розвивати й удосконалювати вміння і навички самостійно працювати; поєднувати самостійну працю з раціональним використанням часу, відведеного на виконання домашніх завдань; привчати дітей до певного порядку виконання домашніх завдань залежно від предмета і змісту навчального матеріалу; організовувати різні види і форми занять; диференційовано контролювати роботу учнів; прищеплювати учням уміння і навички самостійно перевіряти виконані завдання; сприяти розвитку творчої  ініціативи й кмітливості у вихованців.

     Для вихователя ГПД проведення самопідготовки — найважливіший час у режимі дня. Більшість батьків оцінюють роботу вихователя за якістю виконання домашніх завдань дітьми. Їм важливо, щоб дитина отримала гарну оцінку за домашню роботу, а не те, чи самостійно вона виконана. Вдома учні початкових класів часто виконують домашні завдання під керівництвом батьків. Така робота виконана правильно, написана охайно, але користь від її виконання для учня є мінімальною. Домашні завдання виконують умовах, схожих з класними, є можливість отримати допомогу від учителя або товаришів. Деякі вихователі ретельно перевіряють правильність виконання завдань на чернетках і тільки потім дозволяють переписувати їх у зошит.

     Отже, ефективна організація самопідготовки вимагає від вихователя:

 -  створити гігієнічні умови для самопідготовки (вологе прибирання, провітрювання, достатнє освітлення, зручні меблі);

-    для забезпечення ефективності самостійної роботи розсадити учнів на місця з урахуванням особливостей темпераментів, особистих симпатій, можливостей отримання допомоги та ін.;

- навчити учнів готувати робоче місце перед самопідготовкою організувати такий вид діяльності, що дає змогу учням налаштуватися на розумову працю;

 -    у підготовчий етап самопідготовки включати різноманітні цікаві завдання, задачі на логічне мислення, усні обчислення, щоб налаштувати дітей на подальшу роботу;

 -    активізувати розумову діяльність, створити мотивацію до самостійної роботи;

 -    поєднувати індивідуальну самостійну працю учнів із фронтальною колективною;

 -    здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів з урахуванням рівня їх самостійності;

 -  дотримуватися встановлених структурних етапів самопідготовки;

-  формувати в учнів навички раціонального використання часу, відведеного на виконання домашніх завдань;

-  забезпечити можливість швидкого отримання допомоги при виникненні утруднень; доступність довідкової літератури; розповісти, як нею користуватися;

-  навчити учнів самостійно виконувати фізкультхвилинки, щоб вони не відволікалися під час виконання завдань, а робили вправи в паузі між завданнями;

-  дозволити  обирати  порядок  виконання  завдань;      пояснити,   чому бажано     починати з важчих, об’ємних завдань;

-  обирати найбільш ефективну форму контролю до певних конкретних завдань;

-  формувати в учнів навички самоконтролю під час самопідготовки;

-  підбивати підсумок роботи учнів; заохочувати тих, хто працював старанно та якісно;

-  використовувати наочність, дидактичні ігри;

-  сприяти розвитку творчої ініціативи й кмітливості у вихованців;

-  не  перетворювати  самопідготовку  на  урок.

Самостійна індивідуальна робота учнів під час виконання домашніх завдань

Основний етап самопідготовки — виконання домашнього завдання. Важливо, щоб учні виконували його самостійно, без допомоги інших, адже саме тоді у них формуються вміння та навички з певної теми.

      Самопідготовка як невід’ємна складова навчального процесу є його логічним продовженням, містить систему самостійних вправ, що забезпечують повторення, засвоєння, поглиблення матеріалу, що вивчили на уроці, а також формування навичок самостійної роботи з книгою, уміння самостійно здобувати знання. Під час організації самопідготовки потрібно враховувати рівень підготовки учнів з певного предмета, індивідуальні особливості та схильності кожного учня.

Вихователь спостерігає за роботою групи, допомагає окремим учням, контролює, перевіряє, аналізує і веде облік виконання. Він забезпечує порядок і дисципліну, стежить, щоб учні дотримувалися всіх вимог до самостійної роботи.

Індивідуальна робота з учнями під час

виконання домашніх завдань

  Індивідуальна робота з учнями, які не встигають, є одним із обов’язків вихователя. Її здійснюють у різних формах. Головне — піклування про дітей, які потребують допомоги. Завдання вихователя ГПД: співчутливе ставлення до педагогічно запущених школярів; підвищена увага до них; створення сприятливих умов для їх розвитку; установлення особистого контролю за їх успіхами в навчанні.

   Педагогічна турбота про таких дітей під час підготовки є безпосередньою й опосередкованою. Безпосередня турбота можлива лише за наявності особистої участі вихователя у виконанні завдань учнем. Дитина безпосередньо відчуває опіку, контроль, а інколи і примушення з боку вихователя. Це роблять відкрито, уся група сама надає допомогу товаришеві.

   Найефективніша форма індивідуальної роботи — це вчасна допомога учням. Якщо учень не встигає, вихователь повинен негайно допомогти дитині, з’ясувати незрозуміле, відпрацювати навчальні вміння і навички шляхом додаткових пояснень, вправ, повідомити вчителя про невстигання. Спільно з ним долати перешкоди відставання. Такої допомоги потребують учні, які:

а) уповільнено засвоюють матеріал;

б) не опанували новий матеріал на уроці;

в) не відвідували уроки з певних причин.                                                                       Дітям з уповільненими процесами засвоєння потрібна більша допомога вихователя, погоджена з учителем.

    Спільна діяльність учителя і вихователя повинна забезпечити стабільність успіхів таких учнів у виконанні самостійних навчальних завдань самопідготовки. Допомогу надають з урахуванням індивідуальних особливостей учня, що мають бути відомими як учителеві, так і вихователеві. На їх основі планують надання допомоги. Вихователь виконує розвивальну функцію. Учням, які не опанували новий матеріал, вихователь організовує пояснення, розучування, залучаючи до цього дітей, які успішно виконали завдання.

Вихованцям, які не відвідували заняття з певних причин і не подолали самостійно труднощі в навчанні, надають тимчасову допомогу. У групі завжди є діти, які потребують особливого піклування:

а) мають відхилення у здоров’ї;

б) з вадами зорового, мовленнєвого апарату;

в) живуть у неблагонадійних сім’ях.

    До кожної такої дитини слід знайти свій підхід. Якщо учень швидко стомлюється, то протягом самопідготовки потрібно регулювати його навчальне навантаження. Якщо у нього вади в мовленні, то необхідно їх виправляти. Увагою слід оточити дітей з неблагонадійних сімей. Але вихователь повинен пам’ятати, що кожна дитина мусить відчути його піклування, тактовність, чуйність, увагу. Зробити самопідготовку не тяжкою повинністю, а радістю, що приносила б задоволення від досягнутого — першочергове завдання вихователя. Піклуватися про всіх і про кожного нелегко.

Нетрадиційні форми проведення

самопідготовки

    Самопідготовку можна проводити і в нетрадиційних формах: сюжетно-рольової гри, проектної  діяльності. Такі форми є ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, викликають емоційну реакцію на новизну ситуації, що загалом перетворює виконання завдань на цікаву діяльність. На основі цікавості виникають допитливість, прагнення розширити свої знання і вміння.

   Можна розробити проект на будь-який час: на конкретну самопідготовку або на кілька днів. Якщо у учнів виникли прогалини в знаннях із певного предмета або теми, то можна разом скласти проект подолання відставання.

    Вихователь самостійно ставить дидактичну мету проекту, формулює завдання, спрямовує діяльність учнів на закріплення знань і вироблення певних навичок, допомагає в пошуках потрібної інформації.

Етапи роботи над проектом:

- організаційний, коли повідомляють тему, завдання;

 підготовчий, коли створюють конкретні умови до виконання основного завдання, добирають допоміжний матеріал;

- виконання основної роботи;

- оформлювальний, коли за потреби остаточно оформлюють роботу;

- презентація проекту, роботи;

- рефлективний, коли підбивають підсумки, обговорюють їх та сам процес роботи, вносять пропозиції щодо підвищення ефективності результатів.

       Робота над проектом досить трудомістка і потребує попередньої підготовки вихователя. Якщо проект короткий за часом, то провести його потрібно дуже швидко, організовано.

                                       ПАМ’ЯТКИ ДЛЯ УЧНІВ

У ПРОЦЕСІ САМОПІДГОТОВКИ

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

 1.    Упорядкуй робоче місце, приготуй усе необхідне для роботи.

 2.    Сядь зручніше, як учать у школі.

 3.    Прочитай завдання. Які правила слід застосовувати у вправі? Згадай, якщо забув, то прочитай у підручнику.

 4.    За потреби пригадай аналогічне речення, виконане в класі під керівництвом учителя.

 5.    Виконуй не поспішаючи.

 6.    Пиши не кваплячись, але і не надто повільно. Не відволікайся сторонніми справами.

 7.    Якщо не розумієш змісту вправ, запитай у вихователя.

 8.    Окремі складні частини завдання не пиши в зошиті, а користуйся             чернеткою.

 9.    Виконай вправу, перевір, охайно виправ помилки. Якщо брудно, то перепиши.

 10.   Коли бачиш, що потребуєш допомоги вчителя, то не виконуй усього завдання. Виконуй те, що зрозуміло, а про незрозуміле запитай учителя.

ЯК ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 1.    Уважно прочитай завдання до вправи і визнач, яким правилом                         користуватимешся під час його виконання.

 2.    За потреби, ще раз прочитай правило, наведи власні приклади до нього.

 3.    Виконуючи вправу, звіряй із правилом.

 4.    Перевір роботу, використовуючи підручник, таблицю, словник.

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВИ НЕ ЗАБУДЬ:

 1.   Уважно прочитати вимоги до неї.

 2.   Знайти і повторити правило, що допоможе виконати її.

 3.   Прочитати і виконати завдання, що наведено у підручнику.

 4.    Писати, диктуючи сам собі.

 5.   Перевірити записане за підручником.

 6.   Виправити помилки.

ЯК НЕОБХІДНО ГОТУВАТИ ЗАВДАННЯ З ЧИТАННЯ

1.   Прочитай текст, познач слова і вислови, значення яких не розумієш.                      Попрацюй над цими словами (прочитай кілька разів).

2.   З’ясуй значення незрозумілих слів.

3.   Прочитай текст повторно.

4.   Дай відповіді на запитання, що містяться наприкінці тексту.

ПАМ’ЯТАЙ, ЯК ПОТРІБНО РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ

 1.   Прочитай уважно умову задачі. Подумай.

 2.   Прочитай повторно. Виділи істотне для розв’язування.

 3.   Коротко запиши умову або виконай графічне зображення.

 4.   Подумай: що потрібно знати, щоб відповісти на запитання задачі; що вже відомо з умови задачі; а що необхідно знайти.

 5.   Склади план розв’язання задачі (усно).

 6.   Розв’яжи задачу і перевір розв’язання.

ЯК СЛІД ПРАЦЮВАТИ ПІД ЧАС САМОПІДГОТОВКИ

1.   Підготуй усе необхідне до роботи.

2.   Прибери з робочого місця все зайве.

3.   Навчальні посібники розклади по порядку виконання завдань.

4.   Розпочавши роботу, не поспішай!

5.   Не працюй до повної втоми.

6.   Під час роботи не жуй, не пий.

7.   Не відволікайся під час роботи.

 8.   Якщо щось не виходить, то не хвилюйся, а заспокойся і продовжуй

       працювати.

ПРАВИЛА ШВИДКОГО І МІЦНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ

1.   Під час заучування уривка з прози, цитати: прочитай і зрозумій зміст; прочитай повторно і, якщо уривок невеликий, спробуй відтворити його; великий текст розподіли на змістовні частини, читай і, закривши текст, переказуй мовчки або вголос; перекажи кілька разів, стежачи за виразністю.

2.   Заучуючи вірш, користуйся тими самими правилами, що і при заучуванні прози. Читай виразно відразу. Якщо важко запам’ятовується, запиши текст, розподіли за змістом частини. Читай, потім розповідай запам’ятовуючи, переходь від однієї частини до іншої.

3.   Заучуючи правила, визначення, закони, з’ясуй їх зміст, порівняй із            відомими тобі правилами, визначеннями, добери приклад, читай повільно двічі-тричі, розкажи, зазираючи в книгу, а потім розкажи, не користуючись нею.

Проекти і сценарії.
Вправи для зняття зорового навантаження.
Конкурсно-роважальна програма "Нумо, дівчатка".
Міні-тренінг для вихователів "Від творчого вихователя до творчого учня".
Тренінг для вихователів дітей з особливими освітніми проблемами.